П`ятниця, 29.03.2024, 00:08Головна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Пошук

Календар

«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Наше опитування

Який вид туризму Вам подобається
Всього відповідей: 5

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
2012 рік
Похід по території Українських Карпат липень 2012 року

Маршрут: с. Стара Гута - полонина Погар (пер. Боревка) - г. Боревка - г. Лопушна - г. Велика Сивуля - г. Мала Сивуля - полонина Рущина - ур. Пекло - г. Талпиш - перевал Легіонів (Рогодзе) - с. Бистриця.

Склад групи 12 чоловік: старший склад - В. Мазур, О. Скорбатюк, В. Гармазій, І. Яроха, В.Приходько, В. Яворський; студенти та учні - А. Осієвський, М. Гавловська, Я. Пекна, М. Гринчук, С. Князюк, Ю. Мазур.

Тривалість походу: 03.07 - 07.07.
Загальна протяжність маршруту біля - 42 км.

День перший 03.07. Стара Гута - полонина Погар (пер. Боревка): Прибуття в м. Івано-Францівськ о 6.12 ранку. Для того, щоб потрапити до точки виходу на маршрут, необхідно дістатися АС №3, звідки о 8.20 відправляється маршрутка. Оскільки наша група нараховувала 12 чоловік, то після недовгих вагань, ми вирішили замовити буса зразу на залізнодорожному вокзалі, заплативши водієві 480 гривень. Година дороги і о 7.30 ми у кінці с. Стара Гута - точка виходу на маршрут. Перед стартом влаштовуємо сніданок.
Рухаємося по дорозі вздовж р. Бистриця Солотвинська. Через хвилин 15 минаємо шлагбаум, де рятувальникам залишаємо дані про старшого групи, маршрут руху і термін виходу з нього. З правої сторони минаємо р. Великий Кузмінець, за яким з правої сторрони по ходу, є місце для відпочинку. Далі мостом через р. Малий Кузьмінець. Зліва бачимо мальовничий водоспад. Попереду з правої сторони височіє г. Журавлева Клива, за якою є місце для зупинки і джерело. Далі проходимо повз галявину в урочищі Лисець, за якою згідно із вказівником, повертаємо направо. Після кількох затяжних підйомів (можливо, це лише нам вони видалися затяжними:) ) дорога поступово зникає, натомість зявляється стежка. Маршрут достатньо промаркований.
Біля мальвничого струмка, що збігає з гори робимо зупинку. Стежка, якою продовжуємо рух час від часу переходить у кам'яні розсипи. На деревах прослідковується маркування маршруту. Під час руху на цій ділянці зустріли змію! По праву сторону зустрічаємо могилу дівчинки...? Незабаром лісова стежка виводить нас у південну частину полонини Погар (пер. Боревка), де ми розбиваємо табір. Досить зручне місце для наметів біля лсу, де проходить стежка на Сивклянський хребет (вказана на вказівнику. Рухаючись цією стежкою ми зустрічаємо потічок, який і є джерелом питної води.
Пройдена відстань близько 10-11 км. Загальний час руху разом із відпочинками біля 7,5 год.



На верх
День другий 04.07. Полонина Погар - г. Боревка - г. Лопушна - г. Велика Сивуля - г. Мала Сивуля - полонина Рущина: Підйом 0 5.30. Розігріваємо сніданок приготовлений з вечора. Збір табора. Вихід на маршрут о 7.30. Раній старт зумовлений спекою, яка буде чекати на Сивулянському хребті. З полонини звертаємо вліво. Йдемо стежкою прознакованою червоними маркерами. Стежку пересікає потічо, в якому необхідно набрати води. Далі по маршруту її не буде. Приблизно за 1.00 - 1.20 виходимо до Сивулянського хребта, де біля вказівників робимо невелику зупинку. Далі, повернувши на ліво за 1.5 год виходимо на першу вершину хребета г. Боревка. Стежка проходить по хребту, який вкритий каменями різної форми і розмірів. З Хребта відкриваються чудові краєвиди на Ігровець та інші вершини Горган. На вершині г. Лопушна робимо превал і перекушуємо сухпайком. Схили ціє гори вкриті слідами бойових дій з часів І світової війни - розвалини військових укріплень та окопів.
Приблизно за 1,5 год виходимо до вершини Велика Сивуля. Остані метри даються важко, вершина захаращена великими кам'яними брилами. Далі в сідло між сивулями і на вершину Малої Сивулі. Стежка, яка дозволяє пройти вершини траверсом залишається по праву сторону руху. З вершини Малої Сивулі спускаємося до полонини Рущина. Спуск важкий, крім крутизни схилу даються взнаки зарослі альпіської сосни. Затрата часу близько 1 год 40 хв. Виходимо на вододіл бистриць, де зустрічаємо руїни схроніска Львівського відділу Польського Товариства Татранського. Вирішуємо пройти ще трохи, до витоку Бистриці Солотвинської, де є чудові місця для наметів. На полонині відновлюємо і орієнтуємо зруйнований вказівник. Пройдена відстань близько 7,5 км. Загальний час руху разом із відпочинками біля 7 год.



На верх
День третій 05.07. Полонина Рущина - ур. Пекло - г. Талпиш - перевал Легіонів (Рогодзе): Знову ранній підйом, сніданок,збір табора. Вихід на маршрут о 8.00. Піднімаємося на найвищу точку полонини Рущина і рухаємося в сторону урочища Пекло. Урвище являє собою флішове відслонення. При його підніжжі — величезне осипище (наслідок ерозії скельний порід). Вершина урвища частково покрита лісом. Помилувавшись мальовничим краєвидом, вирушаємо в сторону Тавпіширського хребта (який чітко проглядається в південному напрямку). Заблукати важко, маршрут іде вздовж лінії старого польсько-чеського кордону, прикордонні стовпчики чітко проглядаються. Нитка маршруту лежить лісом, що дуже добре в спеку. Значних перепадів висот немає, лише підйом на г. Талпиш і Тавпіширський хребет. Підйом на останній досить крутий, вкритий розсипами дрібного каміння. Перед підйомом вирішуємо перекусити. Воду радимо брати на весь перехід, хоча на карті є позначене джерело на г. Талпиш, але ми його не знайшли. Далі по Тавпіширському хребту гарною дорогою, яка в більшій частині починає заростати до стовпчика №10. З хребта відкриваються чудові краєвиди на обидві г. Сивулі, г. Негрову, г. Короткан. По дорозі помічаємо ознаки формування грозового фронту. Затрати часу близько 4год 30 хв.
Від стовпчика № 10 повертаємо вправо і через хащі альпійської сосни робимо спуск з хребта. Стежка давно не чистилася,доводиться продератися крізь хащі. В зоні лісу спуск продовжується зигзагоподібним траверсом хребта. Стежка чітка, маркування зустрічається дуже рідко, значні перепади висот відсутні. Гроза починає нас наздоганяти. При виході на перевал Легіонів нас накривають перші краплі дощу. Нашвидкоруч формуємо низьке укриття для того, щоб перечикати негоду. Після грози розбиваємо табір і готуємо вечерю. Загальна затрата часу на денний перехід близько 7год 30 хв. Пройдена відстань близько 10 -10,5 км.



На верх
День четвертий 06.07. Перевал Легіонів (Рогодзе) - с. Бистриця.: Цього ранку ми дозволили собі трішки розслабитися. Сніданок не готували з вечора, а підйом зробили лише о 7 годині.Звичні ранкові турботи: сніданок, збір табора. На маршрут стали лише о 9 год 30 хв. При вході в ліс під ногами бачимо залишки бруківки. Це рештки дороги, яка була прокладена у вересні 1914 року. Ця титанічна праця була здійснена силами 3-го піхотного полку польських легіонерів, який входив до складу австро-угорського війська. Далі вздовж р. Райфаловець до мінерального джерела (сірководень). Місцева назва "Зона". Це місце облаштоване для відпочинку являє собою чудову галявину з колибами і навісами для захисту від дощу. Дорога розбита важкою технікою, скрізь рясніють рештки діяльності по заготівлі деревини, русло Райфаловця в кількох місцях перекопане. Цих слідів під час походу в 2010 році ще не було. Нарешті джерело. Ставимо табір. Кілька досвідченпих ткристів виругає в с. Бистриця (для поповнення запасів). Попереду купальська ніч! Пройдена відстань близько 7 км. Затрата часу близько 4 - 4,5 год. до села залишилося біля 4 км.


День п'ятий 07.07. : Підйоми був пізнім, так як до автобусної зупинки с. Бистриця біля 4 км. На рейсовий автобус ми не поспішали, бо домовилися із водієм буса,що нас віз у Стару Гуту про зворотню дорогу. В Івано-Франківську ми одразу пересіли на Тернопільський бус (у водіїв була попередня домовленість). Вартість проїзду із с. Бистриця до м. тернопіль склала 100 грн. В Тернополі пересіли на потяг і ось ми уже дома.

На верх

Copyright MyCorp © 2024 | Створити безкоштовний сайт на uCoz